Київ, вул. Сковороди 2, корпус 1, кімната 327

(044) 425 60 11 sidko@ukma.edu.ua

Дисципліни, що пропонуються студентам БП-2 “Філософія”

Шановні студенти! Виходячи з максимального тижневого навантаження (24 години), для вибіркових дисциплін у вас є:

  • осінь – 12 годин на тиждень,
  • весна – 12 годин на тиждень,
  • літо – 24 години на тиждень.

Перелік дисциплін

[клік по назві дисципліни переведе вас нижче на детальніший її опис]


Осінній семестр 2017-2018 н.р. (12 год. на тижд.)

Весняний семестр 2017-2018 н.р. (12 год. на тижд.)

Літній семестр 2017-2018 н.р. (24 год. на тижд.)

 

 


ОСІННІЙ СЕМЕСТР 2017–2018 Н.Р. (12 год. на тижд.)

Практичне релігієзнавство (проф. Л. О. Филипович)

            • Назва: Практичне релігієзнавство
            • Код дисципліни:
            • Тип дисципліни: вибіркова
            • Рік навчання: ІІ
            • Семестр викладання: осінній
            • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 4 год.; семінарські заняття – 24 год.; самостійна робота – 62 год.)
            • Форма контролю: залік
            • Викладачі: Филипович Л. О., д. філос. н., проф.
            • Результати навчання:

Метою курсу є практичне ознайомлення з віровченнями, обрядами, організаційними формами та діяльністю релігійних спільнот України через спілкування із самими носіями віри, відвідування релігійних центрів і громад, храмів і монастирів, навчальних закладів і центрів соціального служіння тощо.

            • Спосіб навчання: аудиторний
            • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Релігієзнавство; Біблієзнавство; Історія християнства.

            • Зміст навчальної дисципліни:

Основні методологічні підходи та методика вивчення релігійного життя сучасної України. Конфесійне життя України в його кількісних і якісних вимірах. Християнські конфесії України. Традиційно-національні релігії в Україні. Східні релігії в Україні. Новітні релігії. Релігієзнавча компаративістика як унікальний спосіб пізнання релігійного багатоманіття світу.

            • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
            • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
            • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
            • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


Сучасна філософія свідомості (ст. викл. В. М. Циба)

                • Назва: Сучасна філософія свідомості
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: осінній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Циба В. М., к. філос. н., ст. викл.
                • Результати навчання:

Метою курсу є здійснення огляду й аналізу основних тенденцій розвитку сучасної філософії свідомості (Philosophy of Mind). Основними питаннями курсу є: дослідження структур інтелекту як природно-соціального симбіозу; з’ясування значення натуралізації епістемології для подолання проблем класичної метафізики самосвідомості; обґрунтування нормативності в людському мисленні та діяльності; адекватність словника філософії свідомості для розуміння єдності людської думки та діяння; аналіз ментальних експериментів («зомбі», «анти-зомбі», «китайська кімната»), що висвітлюють сутність соціального виміру ментального.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Філософська антропологія; Філософія середніх віків; Логіка; Некласична логіка; Епістемологія

                • Зміст навчальної дисципліни:

Завданнями курсу є: проаналізувати контекст становлення Philosophy of Mind, її провідні патерни та їхню іманентну критику; розкрити методологічну своєрідність філософії свідомості в її стосунку до трансцендентальної, неопраґматистської та аналітичної філософій; окреслити ключові переваги/недоліки арґументації в межах філософії свідомості; показати вплив сучасної філософії науки на розв’язання дилем картезіанського менталізму.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Культурно-символiчнi картини свiту в європейскому фiлософському досвiдi (проф. Ю. І. Сватко)

                • Назва: Культурно-символiчнi картини свiту в європейскому фiлософському досвiдi
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: осінній
                • Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Сватко Ю. І., д. філол. н., проф.
                • Результати навчання:

Курс присвячено філософській реконструкції та осмисленню вихідних символічних інтуїцій, а також узагальнених культурних концептів, що утворюють і визначають смислові кордони великих протоєвропейських (Античність, Середньовіччя) і власне європейських (Ренесанс, Нові часи, Сучасність) культурно-історичних епох.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Антична філософія; Філософія Нового часу; Філософія середніх віків; Філософія доби Відродження

                • Зміст навчальної дисципліни:

В рамках курсу з’ясовуються / уточнюються ключові символи, міфи та ідеали залучених до аналізу епох, дається загальне визначення Європи як специфічного культурно-історичного феномену, визначаються основні етапи і напрями становлення особистісного виміру європейської історії.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


Гуманізм, антигуманізм, постгуманізм: філософські перспективи (проф. Т. В. Лютий)

                • Назва: Гуманізм, антигуманізм, постгуманізм: філософські перспективи
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: осінній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Лютий Т. В., д. філос. н., проф.
                • Результати навчання:

Курс присвячено розгляду одного зі стрижневих принципів цивілізації західного типу – гуманізму як світогляду, що апелює до ідеї людини як вищої цінності. Розкривається зміст поняття “гуманізм”, його історичні форми. Вивчаються способи критики гуманістичної ідеї (антигуманізм), а також перспективи ідеї “постлюдини”.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Філософська антропологія; Філософія середніх віків; Сучасна західна філософія; Філософія Нового часу

                • Зміст навчальної дисципліни:

Історія та головні засади поняття «гуманізм». Гуманізм і антигуманізм: теоретичні розрізнення. Гуманізм і постгуманізм. Розмаїття антропологічних підходів (доповнення чи альтернатива гуманізму). Основні гуманістичні маніфести ХХ століття.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Соціологія релігії (доц. О. В. Сарапін)

                • Назва: Соціологія релігії
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: осінній
                • Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Сарапін О. В., к. філос. н., доц.
                • Результати навчання:

Метою курсу є ознайомлення студентів із особливостями функціонування релігії як cоціального інституту та змістом суспільних явищ і процесів, зумовлених конфесійними чинниками.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Релігієзнавство; Історія християнства; Соціальна філософія.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Поняття соціології релігії та її зміст. Феномен релігії у світлі соціологічного аналізу. Релігійність та її соціологічні характеристики. Форми інституалізації релігії. Релігійні структури в суспільному житті. Вплив релігійних інституцій на економіку суспільства. Релігійні інституції в контексті суспільних трансформацій. Процеси сакралізації та секуляризації.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Філософія релігії (доц. О. В. Сарапін)

                • Назва: Філософія релігії
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: осінній
                • Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Сарапін О. В., к. філос. н., доц.
                • Результати навчання:

Метою курсу є ознайомлення студентів із основними поняттями філософії релігії (релігія, віра, потойбічність, Бог) та її методологічними настановами.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Релігієзнавство; Історія християнства; Філософія середніх віків; Філософія нового часу; Німецька класична філософія.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Пролегомени до філософії релігії. Феномен релігії в світлі метафізичного розгляду. Феномен релігії в епістемологічному зрізі. Онтологічні перспективи в осмисленні феномену віри. Феномен віри в епістемологічному вимірі. Праксеологія релігійної віри. Феномен потойбічності у філософській перспективі. Уособлення потойбічного світу. Проблема Бога в світлі метафізики релігії. Аргументи на користь існування Бога. Проблема Бога в епістемологічній перспективі. Праксеологічні аспекти проблеми Бога.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


 

ВЕСНЯНИЙ СЕМЕСТР 2017–2018 Н.Р. (12 год. на тижд.)

Філософія та наука в Англії XVII-XVIII століть (ст. викл. М. О. Кольцов)

                • Назва: Філософія та наука в Англії XVII-XVIII століть
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: весняний
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Кольцов М. О., к. філос. н., ст. викл.
                • Результати навчання:

В курсі розглядаються особливості становлення англійської філософії, яка поряд з питаннями про природу людського пізнання, моральних принципів та естетики була пов’язана з необхідністю обґрунтування нового наукового світогляду. Від Френсіса Бекона до Джорджа Берклі і філософія, і наука пройшли цікавий шлях разом з алхімією, астрологією та теологією. І результати цієї взаємодії до сих пір актуальні.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Антична філософія; Філософія доби Відродження; Філософія Нового часу; Філософія середніх віків.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Френсіс Бекон та проголошення проекту становлення науки. Математика в XVII столітті: від передбачень Апокаліпсису до розуміння природи. Роберт Бойль та Джон Лок: в пошуках філософського каменю та джерел людського пізнання. Томас Гобс як дослідник природи матерії. Ісак Ньютон: на межі релігії та науки. Джордж Берклі як математик і критик Ньютона.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Сакральна географія і феномен паломництва (доц. Ю. Ю. Завгородній)

                • Назва: Сакральна географія і феномен паломництва
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: весняний
                • Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Завгородній Ю. Ю., д. філос. н., доц.
                • Результати навчання:

Мета курсу – сформувати у студентів загальнотеоретичні уявлення про виникнення, розвиток і головні особливості таких архаїчних релігійних феноменів, як сакральний простір (святе місце, місце сили) і паломництво (проща, релігійна мандрівка).

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Релігієзнавство; Історія християнства; Індійська філософія; Філософія Східної Азії; Історія української культури.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Сакральна географія як предмет. Сакральна географія в релігіях общинного типу (на прикладах шаманізму, сінто, індуїзму). Сакральна географія в індивідуальних релігіях: аврамічні релігії та релігії чистого досвіду (на прикладах даосизму, буддизму, іудаїзму, християнства та ісламу). Сакральна географія України. Сакральна географія і виклики сучасності.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Українські традиції дослідження Біблії (проф. С. І. Головащенко)

                • Назва: Українські традиції дослідження Біблії
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: весняний
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 18 год.; семінарські заняття – 10 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Головащенко С. І., д. філос. н., проф.
                • Результати навчання:

Метою курсу є панорамне представлення основних етапів дослідження та викладання Біблії на українських теренах; головну увагу приділена розвитку київської біблієзнавчої традиції (в Києво-Могилянській та Київській духовній академіях).

                • Спосіб навчання: аудиторний.
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

«Релігієзнавство», «Індійська філософія», «Філософія Східної Азії».

                • Зміст навчальної дисципліни:

Представлена широка панорама еволюції відчизняного досвіду збереження, відтворення, прочитання та засвоєння Святого Письма. Особлива увага приділена розвиткові біблійних студій протягом XVIII – початку ХХ ст. – в наукових та освітніх практиках Києво-Могилянської та Київської духовної академій. Підкреслена актуальність вітчизняної біблієзнавчої спадщини для сучасної науки та освіти.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Філософія музики (проф. О. Є. Гомілко)

                • Назва: Філософія музики
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: весняний
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Гомілко О. Є., д. філос. н., проф.
                • Результати навчання:

Метою курсу є ознайомлення студентів із основними проблемами філософії музики у контексті «естетичного повороту» в сучасній філософській думці і формування нової парадигми гуманітарного знання, спрямованої на подолання модерної версії людини як виключно раціональної істоти.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Естетика; Філософія Просвітництва; Сучасна західна філософія.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Філософія музики як галузь сучасної філософії. «Що таке музика?»: історико-філософський екскурс: Музика як techne; Музика як вид мистецтва. Онтологія музики: Час, буття, музика. Музика та емоції. Феноменологія музики (досвід сприйняття музики). Соціологія музики.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Психологія релігії (доц. О. В. Сарапін)

                • Назва: Психологія релігії
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІV
                • Семестр викладання: весняний
                • Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Сарапін О. В., к. філос. н., доц.
                • Результати навчання:

Метою курсу є ознайомлення студентів із етапами становлення і розгортання психології релігії, важливими питаннями, що стосуються різних компонентів і рівнів суб’єктивного світу віруючих, зокрема – комплексу емоційно-вольових явищ, станів і процесів релігійного змісту чи характеру, що увиразнюються на індивідуальному та колективному рівнях.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Релігієзнавство; Історія християнства; Біблієзнавство; Загальна психологія.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Дисциплінарна і предметна визначеність психології релігії. Особливості становлення психології релігії. Огляд ідей та концепцій етапу розгортання психології релігії. Свідоме і несвідоме в світлі психології релігії. Релігійні почуття. Релігійні уявлення. Психологічні аспекти осягнення феномену віри. Психологічні аспекти релігійного досвіду. Психологія релігійних процесів.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Феноменологія релігії (доц. О. В. Сарапін)

                • Назва: Феноменологія релігії
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІV
                • Семестр викладання: весняний
                • Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Сарапін О. В., к. філос. н., доц.
                • Результати навчання:

Метою курсу є ознайомлення студентів з основними положеннями феноменологічного аналізу релігійності. Предметом розгляду є основи феноменології релігії та її концептуальні форми, а також особливості її інтерпретації у світлі герменевтичного підходу.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Релігієзнавство; Філософія Східної Азії; Неорелігії світу; Філософія релігії; Сакральна географія і феномен паломництва.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Феноменологія релігії: її зміст, можливі форми функціонування та особливості вивчення. Феноменологія сакрального: його зміст та різновиди. Сакральна топіка. Сакральна темпоральність. Феноменологія світла. Сакральності космічних елементів і природних предметів. Сакральні істоти та постаті.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


ЛІТНІЙ СЕМЕСТР 2017–2018 Н.Р. (24 год. на тижд.)

Теорія масової культури (проф. Т. В. Лютий)

                • Назва: Теорія масової культури
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: І
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Лютий Т. В., д. філос. н., проф.
                • Результати навчання:

Метою курсу є ознайомлення студентів із головними засадами, чинниками і поняттями теорій масової та популярної культури. Увагу приділено ключовим концепціям дослідження окреслених явищ постіндустріального суспільства: марксизму, неомарксизму, структуралізму, семіології, постструктуралізму, постмодернізму, соціальній критиці, культурному автономізму тощо. Аналізуються владні аспекти глобалізації, ідеологічні та релігійні параметри масової і медіа-культури, світоглядні запити культурології туризму, а також доля інтелектуалізму в світі інформаційних технологій. Курс спирається на реалії прояву маскульту та поп-культури в цивілізації західного типу та в українському контексті.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Філософська антропологія; Філософія історії; Сучасна західна філософія; Естетика; Історія української культури.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Основні риси масових форм культури. Марксизм і неомарксизм. Структуралізм, семіологія і постструктуралізм. Постмодернізм: злиття культури та повсякденності. Соціальна критика масової культури та культурний автономізм. Ідеологічні виміри масової культури.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


Філософія в кінематографі: форми репрезентації (ст. викл. М. О. Кольцов)

                • Назва: Філософія в кінематографі: форми репрезентації
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Кольцов М. О., к. філос. н., ст. викл.
                • Результати навчання:

Розглядаються питання синтезу кіно з філософією як у формах авторського та авангардного кіно, так і в формах масової культури — серіалах. Від екранізацій біографій філософів до вплетення філософських ідей в канву серіалу, ми спробуємо дати відповіді на питання про характер та особливості цього синтезу. Як філософія проявляє себе у кіно і чи можна стверджувати, що ці візуальні репрезентації і є новими філософськими текстами.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Історія української культури, Історія світової культури, Світова література, Історія християнства, Біблієзнавство.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Біографія філософа в кіно: мімесис та катарсис. Екранізація філософських проблем. Чи може кіно бути філософським? Згадуючи імена: навіщо герої кіно вказують на філософів? Засвоєння філософії через фільми та серіали: можливості та обмеження.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


Метафізика свободи (ст. викл. В. М. Циба)

                • Назва: Метафізика свободи
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Циба В. М., к. філос. н., ст. викл.
                • Результати навчання:

Метою курсу є дослідити концептуальні уявлення про свободу, інтерпретації та проблематизацію даного поняття у сучасній західній філософській думці; розкрити вплив рефлексій про свободу на формування різних типів соціальності; окреслити граничні виміри свободи як принципи побудови некласичних типів метафізики; проаналізувати відношення свободи та відповідальності у рамках морального, соціального та політичного філософування.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Метафізика як філософська наука (проблуми та базові поняття), Антична філософія, Філософія (пропедевтичний курс), Філософія середніх віків, Епістемологія.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Завданням курсу є критичне осмислення свободи, радикально перетлумаченої у таких філософських течіях ХХ ст., як екзистенціалізм, неомарксизм, структуралізм та постструктуралізм. Особливістю зазначених інтерпретацій свободи є пошук альтернатив суб’єктивістській та негативістській версій цього поняття, виснуваних з картезіанського менталістського словника, і, як наслідок, спроби подолання онтологічного розриву між свободою та історією, свобідним вчинком та детермінізмом соціальних практик. Аналізові конституювання ненасильницької свободи присвячено другу частину курсу.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Ведійська релігія. Брагманізм (доц. Ю. Ю. Завгородній)

                • Назва: Ведійська релігія. Брагманізм
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Завгородній Ю. Ю., д. філос. н., доц.
                • Результати навчання:

Метою курсу є поглиблене вивчення ведійської релігії та брагманізму та визначенню статусу відповідних досліджень в контексті сучасної історіографії релігій. Демонструється, що світова релігієзнавча компаративістика розпочалася з вивчення ведійської релігії, а на сьогоднішній день ведійська релігія і брагманізм є чільними складовими усіх авторитетних викладів історії релігій.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Індійська філософія; Релігієзнавство; Філософія (пропедевтичний курс)

                • Зміст навчальної дисципліни:

Курс передбачає знайомство з ведійською міфологією, ритуалом, веданґою, яке базується на роботі з відповідними давньоіндійськими текстами (напр., Ріґведа-самгіта, Атхарваведа-самгіта, Шатапатха-брагмана, упанішади, Закони Ману). Виклад спирається на здобутки американської, англійської, голландської, індійської, німецької, польської, російської, української, французької індологічних шкіл.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

[повернутись до переліку]


Тваринний світ в сучасному філософському дискурсі (проф. О. Є. Гомілко)

                • Назва: Тваринний світ в сучасному філософському дискурсі
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Гомілко О. Є., д. філос. н., проф.
                • Результати навчання:

Метою курсу є ознайомлення студнетів з Animal Philosophy як дискурсивною стратегією, що пов’язана із ідеєю прав тварин (Animal Rights) і суть котрої полягає у визнанні права тварин (nonhuman animals) на життя та на зменшення страждань. Філософський аналіз світу тварин поглиблює знання про природу самої людини. Визнання та дослідження ментальних здібностей тварин допомагає виявити особливості та ресурси до-лінгвістичних та мало/або не-раціональних станів людини (дитинство, хвороба, старість). Аnimal philosophy відкриває нові горизонти розуміння світу, людини та феномену життя як такого.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Всесвітня історія; Релігієзнавство; Біблієзнавство; Історія християнства.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Пропонується обговорення наступних текстів: П. Сингер «Освобождение животных»; S. Pinker «Animal Rights and the Decline of Cruelty to Animals /The Bettter Angels of Our Nature. The Decline of Violence in History and its Causes»; Ф. Ницше «Так говорив Заратустра»; М. Хайдегге𠫧42 Путь сравнительного рассмотрения трех ведущих тезисов: камень камень безмирен, животное скудомирно, человек мирообразующ / Основные понятия метафизики»; Derrida «The Animal That Therefore I Am (More To Follow)»; Clary Alice «Dogs and Concepts».

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


Постанархізм у сучасній філософії (ст. викл. Н. І. Петруньок)

                • Назва: Постанархізм у сучасній філософії
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Петруньок Н. І., к. філос. н., ст. викл.
                • Результати навчання:

Навчальний курс буде присвячено дослідженню феномена постанархізму як одного з актуальних напрямів сучасної західної філософії. Метою курсу є дослідити умови та обставини формування так званого «анархічного повороту», з’ясувати особливості сучасних філософських дискусій навколо тематики анархізму та підстави для появи такого терміну, як «постанархізм».

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Антична філософія; Метафізика; Епістемологія; Філософія (пропедевтичний курс); Російська філософія ХІХ – початку ХХ ст.; Європейський нігілізм.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Походження та різновиди анархізму; особливості такої настанови, як «філософський анархізм»; зв’язок між поняттям «анархічного» та «егоїстичного», «індивідуального», «суб’єктивного»; вияви постанархізму в політико-економічній, культурній та інтелектуальній сферах.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


«Феноменологія духа» Гегеля: витоки, сюжети, персонажі (доц. В. П. Козловський)

                • Назва: «Феноменологія духа» Гегеля: витоки, сюжети, персонажі
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Козловський В. П., к. філос. н., доц.
                • Результати навчання:

Метою курсу є виявлення тих сюжетів і персонажів «Феноменології духу», які надали цій праці виняткового статусу в західній філософії, вивченням і тлумаченням якої займались видатні інтелектуали у продовж 200 років. Заняття ґрунтуються не лише на прискіпливому вивченні «Феноменології духу», а й на зверненні до літературних текстів (Софокла, Еврипіда, Данте, Шекспіра, Дідро, Гете, Лесінга та ін.), що уможливить розкрити ті сенси, які виявляються лише в семантиці літературних образів і сюжетів.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Антична філософія; Епістемологія; Світова література; Німецька класична філософія; Філософська антропологія; Логіка.

                • Зміст навчальної дисципліни:

1.Витоки «Феноменології духу», де буде запропоновна певна деконструкції тих смислів, які окреслюють цей текст як певну структурно – семантичну «матрицю». 2.Культурно – епістемологічні сюжети, які виявлять базові гештальти, що формують людину як суб’єкта модерного світу – моральність, культура, Просвітництво, релігія, свобода, революція – які конституюють модерний світ, його суперечливу композицію. 3.Концептуальні персонажі. У цьому контексті варто поглянути на цей філософський текст як на своєрідну панораму людських типів, між якими точиться безперервна боротьба за визнання, примирення і бунт, моральна звитяга і ницість мотивів. В цьому контексті будуть розглянуті ті людські типажі, що найбільш рельєфно окреслюють людину у її намаганні стати «кимось». Тож ми розглянемо типи людської суб’єктивності, що виразно характеризують гегелівське розуміння людини у її пошуках власної ідентичності – людину чуттєву і розсудливу; людину науки; людину, що бореться за власне визнання, долаючи рабську свідомість, стаючи самостійним суб’єктом, що автономно вибудовує власне життя, чи погоджуючись з тим, що хтось має право панувати, бути господарем мого життя, визначати що і як мені вчиняти.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


Європейській нігілізм (проф. Т. В. Лютий)

                • Назва: Європейській нігілізм
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Лютий Т. В., д. філос. н., проф.
                • Результати навчання:

Метою курсу є цілісна реконструкція соціокультурного аспекту нігілізму крізь призму проблеми людського буття в історії західноєвропейської філософської думки. У лекціях здійснюється історико-філософський огляд концепцій нігілізму від передумов, що вплинули на його виникнення до модифікованих форм нігілізму в ХХ столітті. Семінарські заняття передбачають формування у студентів навичок самостійного критичного аналізу рекомендованих текстів і порівняння різних теоретичних підходів.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Антична філософія; Метафізика; Епістемологія; Історія української філософії; Російська філософія ХІХ – початку ХХ ст.; Сучасна західна філософія; Етика.

                • Зміст навчальної дисципліни:

Філософсько-методологічна рефлексія поняття «ніщо» та проблеми нігілізму. Нігілізм як вияв контроверз гуманістичних традицій. Новітній вік нігілізму: філософсько-нігілістичні напрями. Нігілізм сучасності: нові парадигми осмислення.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


Теорія смислу і нонсенсу (проф. Т. В. Лютий)

                • Назва: Теорія смислу і нонсенсу
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Лютий Т. В., д. філос. н., проф.
                • Результати навчання:

Курс присвячено проблемам мовно-смислового континууму. Розглянуто теорії смислу та значення, неоднозначності мислення (хиби, парадокси, софізми), теорії нонсенсу, мистецькі експерименти зі смислом (заум і алогізм), вербальне та невербальне мислення, мову і несвідоме, проблеми мовлення та розуміння, владні аспекти мови.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Епістемологія; Практика дослідницька; Основи наукових досліджень; Логіка; Некласична логіка.

                • Зміст навчальної дисципліни:

В межах курсу представлене альтернативне трактування смислу, який виражається без жорсткої опозиції «сенс-нонсенс», а натомість ілюструється неоднозначностями, що стають підґрунтям сенсоутворення (помилки, парадокси, література нонсенсу, мистецький заум та алогізм, теорії абсурду), з урахуванням обумовленості мовно-прагматичним аспектом у багатоманітності знакових систем.

                • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
                • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
                • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
                • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]


Філософія Гр. Сковороди (д.ф.н. С. Л. Йосипенко)

                • Назва: Філософія Гр. Сковороди
                • Код дисципліни:
                • Тип дисципліни: вибіркова
                • Рік навчання: ІІІ
                • Семестр викладання: літній
                • Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.)
                • Форма контролю: залік
                • Викладачі: Йосипенко С. Л., д. філос. н., доц.
                • Результати навчання:

Метою курсу є вивчення філософських ідей Григорія Сковороди в контексті його життя та творчості.

                • Спосіб навчання: аудиторний
                • Необхідні обов’язкові попередні і супутні модулі (навчальні дисципліни):

Антична філософія; Філософія середніх віків; Філософія Відродження і Реформації; Філософія Нового Часу; Філософія Просвітництва; Біблієзнавство; Історія християнства; Історія української філософії

                • Зміст навчальної дисципліни:

Місце Гр. Сковороди в історії української філософії. Життєвий і творчий шлях Гр. Сковороди. Вчення про світ. Вчення про людину. Світ символів. Духовний засновок філософії Гр. Сковороди. Значення філософії Гр. Сковороди.

              • Рекомендована література: першоджерела, наукові монографії та статті.
              • Форми і методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
              • Методи і критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль – 30 балів (залік).
              • Мова навчання: українська.

 

[повернутись до переліку]