033 ФІЛОСОФІЯ
Освітній ступінь – магістр
Нормативні дисципліни:
Аналітична філософія
1 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Ю. В. Джулай, кандидат філософських наук, доцент
Курс передбачає засвоєння основних ідей аналітичної філософії шляхом опанування текстів та оригінальних
коментарів як у перекладі, так і мовою оригіналу.
Комунікативна практична філософія
1 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
А. М. Єрмоленко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є вивчення праць представників комунікативної філософії (К.-О. Апель, Ю. Габермас, Д.
Бьолер, В. Кульман, В. Гьосле) та реконструкція головних концепцій цього філософського напряму. Курс
передбачає викладення комунікативної теорії та трансцендентальної прагматики в порівнянні з іншими
напрямами сучасної практичної філософії – ціннісним консерватизмом, системною теорією, критичним
раціоналізмом, комунітаризмом, постмодернізмом; аналіз трансформації класичної практичної філософії та
класичної соціальної теорії в комунікативній теорії та дискурсивній етиці; ознайомлення студентів із
сутністю та змістом парадигмального повороту від філософії свідомості до філософії комунікації. Курс
прищеплює студентам навички історико-філософської інтерпретації та роботи з іншомовними
першоджерелами.
Метафізика Арістотеля
1 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
А. Г. Тихолаз, кандидат філософських наук, доцент
Курс передбачає поглиблене вивчення центральної філософської праці Арістотеля «Метафізика».
Розглядаються проблеми складу та історії формування тексту «Метафізики», арістотелівське тлумачення
предмета філософії, критика платонізму в Арістотеля, методологічні засади «першої філософії», вчення про
сутність, теологія Арістотеля, категоріальне вчення. Курс будується на ретельному текстологічному аналізі
«Метафізики» і має на меті розвиток у студентів навичок джерелознавчої роботи.
Типи середньовічного філософування на Латинському Заході
1 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Ю. І. Сватко, доктор філологічних наук, професор
Курс передбачає практичне ознайомлення студентів із методологією сучасного історико-філософського
дослідження на прикладі смислового аналізу доби латинського Середньовіччя як фактично втіленої
специфічної культурно-історичної моделі мудрого життя і праведного філософування. Студенти опановують
категоріальну реконструкцію типів філософського осмислення досвіду життя середньовічних
«західноєвропейців» у Світлі Об’явлення про Абсолютну Особу – християнського Бога.
Феноменологія
1 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
В. І. Кебуладзе, доктор філософських наук, доцент
Курс прищеплює навички аналізу та історико-філософської інтерпретації трансцендентального варіанту
феноменологічної філософії.
Академічна філософія в Києві ХІХ – початку ХХ ст.
2 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
М. Л. Ткачук, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є поглиблене вивчення філософської спадщини Київської духовної академії та Університету
Св. Володимира як провідних осередків вітчизняної академічної філософії ХІХ – початку ХХ ст.
Опрацювання проблемного матеріалу, недостатньо представленого у науковій літературі, підготовка і
презентація дослідницьких проектів мають сприяти формуванню у студентів навичок самостійних історико-
філософських студій.
Епістемологічні проблеми в сучасній філософії
2 семестр, 3 год/тижд., залік, 4 кредити,
Ю. В. Джулай, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є засвоєння розвитку епістемології з огляду на зміни історичних засновків вивчення феномена
«знання». В курсі висвітлюється процес забезпечення від 60-х років ХІХ ст. до 20-х років ХХ століття
епістемологією історичного бачення предметної та проблемної цілісності філософського знання. Під кутом
зору змін у засновках аналізу феномена «знання» в курсі проаналізовано багатоманітність форм розвитку
епістемології в умовах інтенсивної практики розвитку від 20-х років ХХ ст. і дотепер таких теоретичних та
історичних форм аналізу знання, як філософія та методологія науки, соціологія та історія науки. Курс
передбачає також ознайомлення із сучасними формами оперування поняттям «знання» у контекстуально
залежній та контекстуально незалежній епістемічній критиці скептицизму.
Європейські моделі філософування: від античності до сьогодення
2 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Ю. І. Сватко, доктор філологічних наук, професор
Метою курсу є узагальнена презентація європейських принципів, методів і практик формування
філософського дискурсу від його антично-середньовічних витоків до сьогодення. Ключові моделі
європейського філософування як специфічного спілкування зі смислом самої мудрості розглянуто у
співвіднесенні з відповідними культурно-історичними моделями розумного життя (міфами) Європи на тлі
притаманних цьому життю типів розуміння мудрості (ідеалів). В результаті культурна історія Європи
розгортається в напрямку від принципово знеособленого світу античного космосу до принципово
особистісного сучасного Світу Людини, а історія європейської філософії постає як справжнє «полювання на
смисл» в аспектах блаженного споглядання, жертовного служіння, творчої діяльності, наукового
дослідження чи віртуальної інтелектуальної гри.
Методологічні проблеми історико-філософського пізнання
2 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
В. І. Менжулін, доктор філософських наук, професор
Курс прищеплює розуміння сутності та специфіки історії філософії як науки, її місця і ролі у розвиткові
філософського знання і культури, знання теоретичних принципів, методів і моделей історико-філософського
пізнання, особливостей історико-філософського джерелознавства, актуальних проблем сучасної історико-
філософської науки і формує навички визначення теоретико-методологічної бази історико-філософських досліджень.
Філософська герменевтика
2 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
А. Л. Богачов, доктор філософських наук, доцент
Метою курсу є вивчення підходів філософської герменевтики до розв’язання сучасних філософських
проблем. Курс ознайомлює з основними ідеями філософської герменевтики, а також з’ясовує розбіжності
герменевтичних теорій. Основну увагу приділено засадам і змістові філософської герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера.
Історико-філософська біографістика
2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити,
В. І. Менжулін, доктор філософських наук, професор
Курс демонструє фундаментальну значущість такого напряму досліджень, як історико-
філософська біографістика та практичні навички дослідницької діяльності у цьому жанрі, уявлення як про її
найперспективніші моделі, принципи, методики, так і типові вади, пастки, принципові обмеження.
Марксизм і неомарксизм
2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити,
А. М. Єрмоленко, доктор філософських наук, професор
Курс передбачає ознайомлення студентів із становленням філософії марксизму та її сучасними
модифікаціями. На основі вивчення праць К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна студент отри-мує навички
аналізу та інтерпретації провідних концепцій філософії марксизму, її теоретичних джерел, еволюції та
методологічних меж, трансформації головних концептуальних стратегій марксизму в теоретичних
конструкціях західної соціал-демократії та філософії неомарксизму, впливу на світову філософську думку та
перебіг історичних подій ХХ ст.
Філософія європейського лібералізму: основні історичні типи
2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити,
В. П. Козловський, кандидат філософських наук, доцент
Курс передбачає поглиблене вивчення особливостей формування європейського лібералізму як
філософської, економічної і політичної течії сучасного світу і прищеплює студентам знання основних типів і
форм лібералізму, його історичних і концептуальних передумов, а також змін, яких зазнали теорія та
практика лібералізму за останні десятиліття.
Філософська проблематика ранньоукраїнської модерності
2д семестр, 4 год/тижд., залік, 3 кредити,
С. Л. Йосипенко, доктор філософських наук, доцент
Курс аналізує основні філософські теми ранньої європейської модерності у творах українських мислителів
кінця XVI – початку XVIII століть, зокрема теолого-політичні проекти та категорії розмежування
релігійного і політичного, концептуальні проблеми розбудови модерної держави та шляхи становлення
історичної свідомості, проблематику Старого і Нового у релігійній, політичній та культурній царині,
проблеми толерантності і зміни способів ставлення до знання. Розглянуті під таким кутом зору твори Івана
Вишенського, Петра Могили, Інокентія Ґізеля, Димитрія Ростовського, Стефана Яворського і Теофана
Прокоповича прищеплюють студентам знання інте-лектуальної історії ранньої української модерності та
навички її аналізу.
Вибіркові дисципліни
Критична філософія Канта
3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
М. А. Мінаков, доктор філософських наук, доцент
Курс передбачає поглиблене вивчення найзначніших праць І. Канта («Пролегомени до всякої майбутньої
метафізики», «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Критика здатності судження») і
прищеплює навички історико-філософського аналізу та інтерпретації класичних філософських текстів.
Навчально-науковий семінар: Рукописна спадщина Памфіла Юркевича
3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
М. Л. Ткачук, доктор філософських наук, професор
Мета курсу – поглиблене вивчення рукописної спадщини відомого вітчизняного філософа Памфіла
Юркевича і прищеплює навички історико-філософського аналізу та інтерпретації класичних філософських
текстів.
Основи джерелознавчого та історіографічного аналізу
3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
К. Ю. Гломозда, кандидат історичних наук, доцент
Мета курсу сформувати в студентів концептуальні уявленння про місце і роль джерелознавчої та
історіографічної складових у практиці історико-філософських досліджень і накреслити перспективу
самостійного опанування потрібними для конкретної дослідницької практики джерелознавчими прийомами.
Філософсько-антропологічні експлікації “нерозумного”
3 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є окреслення екзистенційного виміру «ірраціонального», що розуміється не в гносеологічному
контексті, а проявляється як недоступна розумовому осяганню сфера, котра впливає на людське буття.
Вступ до літературної антропології: образи людини в західно-європейській літературі XVIII-XX ст.
4 семестр, 3 год/тижд., залік, 5 кредити,
В. П. Козловський, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є демонстрація еволюції уявлень про людину в модерній європейській літературі. Спираючись
на різноманітні літературні тексти буде показано як змінювалась персонажі, сюжети, мова літературних
текстів. На основі цих спостережень буде зроблена спроба виявити певні антропологічні мотиви сучасної
літератури, ті мотиви, які виявляються у літературних текстах на рівні осмислення світу, життя і смерті,
свободи, тілесності, кохання, сексуальності тощо.
Навчально-науковий семінар: Праця Ніцше “Так казав Заратустра”
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Курс передбачає прочитання й коментування визначального тексту ніцшеанства. Розкривається головний
зміст твору: пародія і сатира, жанрова різноманітність, біографічні паралелі. Пояснюються історичні,
моральні та релігійгі паралелі та вчення про надлюдину.
Науково-дослідний семінар: Філософія досократиків: джерелознавство та історико-філософська герменевтика
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
А. Г. Тихолаз, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є детальне вивчення досократівської філософії. Передбачається ознайомлення студентів з
історією та сучасним станом історико-філософських досліджень ранньогрецької філософії, висвітлення
головних засад джерелознавства та текстологічного аналізу пам’яток досократівської філософії, формування
у студентів практичних навичок історико-філософської інтерпретації давньогрецьких філософських текстів.
Вивченню власне ранньогрецької філософії передує ознайомлення з історією осмислення античної філософії
в європейській культурній свідомості.
Онтологія тілесності
4 семестр, 3 год/тижд., залік, 4 кредити,
О. Є. Гомілко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення з однією із провідних та най-популярніших тем сучасної філософської думки
– проблемою тілесності у контексті обґрунтування «постметафізичного мис-лення» (Габермас). Основну
теоретичну базу аналізу онтології тілесності становлять ідеї «подолання метафізики» (Гайдеґґер, Дерріда),
феноменології тіла та онтології плоті (Мерло-Понті), постметафізичної практичної філософії (Габермас,
Ґадамер, Хонет), постметафізичної культури» (Рорті), антигерменевтики (Ґумбрехт), практичної метафізики
(Латур), феміністичної теорії (Батлер, Іріґаре), генеалогії (Фуко). Семінарські заняття перед-бачають
вдосконалення навичок актуального прочитання історико-філософської спадщини, перекладу сучасних
англомовних філософських текстів, дослідницької роботи в межах міждисциплінарного підходу.
Радикальна філософська думка: від Макіавеллі до Фуко
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
В межах курсу розглядаються головні філософські доктрини та їхні творці, що отримали скандальну
репутацію (Мак’явеллі, Бруно, Спіноза, Г’юм, де Сад, Вольтер, Штірнер, Маркс, Ніцше, Фройд, Дельоз,
Фуко). Спадок мислителів розглядається крізь призму феномену “інтелектуальна провокація”.
Філософія і наукова революція XVII ст.
4 семестр, 3 год/тижд., залік, 4 кредити,
В. І. Гусєв, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є дослідження такого важливого для всієї західної цивілізації явища, як наукова революція
XVII ст., а також з’ясування ролі філософії в процесі становлення й осмислення природи модерної науки;
ознайомлення з працями новочасних філософів, в яких аналізуються особливості наукової методології, нової
(наукової) картини світу, метафізичні засади та сутність наукового знання.
Філософія прагматизму
4 семестр, 3 год/тижд., залік, 4 кредити,
Н. П. Поліщук, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є вивчення філософії прагматизму в історико-філософському та сучасному контексті шляхом
аналізу та інтерпретації англомовних текстів провідних філософів-прагматистів ХІХ – початку ХХІ
століття. Студенти здобувають навички перекладу та коментування оригінальних філософських текстів.
Практика науково-дослідна
3 семестр, 3 год/тижд., залік, 4 семестр, 2 год/тижд., залік, 7 кредитів,
М. Л. Ткачук, доктор філософських наук, професор
Метою практики є ознайомлення студентів із конкретними видами і формами фахової наукової роботи,
формування навичок дослідницької і науково-організаційної діяльності.
Під час практики студент виконує під керівництвом ви-кладача 5 обов’язкових і 5 індивідуальних завдань,
спрямованих на ознайомлення із формами і напрямами науково-дослідної діяльності у царині філософії та
історії філософії, формування навичок бібліографічних і джерелознавчих студій, підготовки наукових
доповідей, тез, аналітичних оглядів, статей, рецензій, відвідує наукові заходи і бере участь в їх організації.
Підсумкова атестація
20 кредитів
Підсумкова атестація на здобуття кваліфікації маґістра філософії у НаУКМА здійснюється після завершення 2-річного циклу навчання у формі захисту кваліфікаційної роботи. Кваліфікаційна робота маґістра за спеціальністю «Філософія» є самостійним дослідженням проблемного питання з історії вітчизняної та світової філософії, яке містить у собі елементи наукового пошуку, узагальнення, систематизацію й оцінку наявних в історико-філософській науці підходів до вирішення досліджуваної проблеми. Необхідними умовами допуску до атестації є опанування всіх дисциплін навчального плану; наявність вчасно виконаної і належним чином оформленої роботи, що рекомендована до захисту науковим керівником; а також наявність зовнішньої фахової рецензії. Процедура захисту маґістерської кваліфікаційної роботи відбувається на засіданні екзаменаційної комісії.
Останні коментарі