033 ФІЛОСОФІЯ
Освітній ступінь – бакалавр
Нормативні дисципліни:
Антична філософія
1 семестр, 3 год/тижд., залік; 2 триместр, 3 год/тижд., іспит, 8 кредитів,
А. Г. Тихолаз, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу, що складається з двох частин, є поглиблене знання філософської спадщини античного світу. Першу частину курсу «Антична філософія» присвячено темі виникнення та 3становлення давньогрецької філософії; основну увагу приділено досократівській філософії. У другій частині курсу вивчають класичну грецьку філософію та філософію елліністично-римської доби.
Релігієзнавство
1 семестр, 4 год/тижд., іспит, 5 кредитів,
С. І. Головащенко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є відповідний до академічних стандартів систематичний огляд питань, що стосуються сутності релігії як духовного, культурного, соціального феномена, питань суспільного функціонування інституціональних форм релігії, історії та сучасного стану основних релігійних напрямів та течій світу.
Філософія (пропедевтичний курс)
1 семестр, 4 год/тижд., іспит, 5 кредитів,
В. І. Менжулін, доктор філософських наук, професор
Мета курсу – сформувати у слухачів уявлення про форми та способи філософування, показати відмінності філософії від інших форм пізнання, ознайомити з основними поняттями і проблемами філософії, представити основні історичні типи філософування. Завдання курсу спрямовують слухачів на здобуття необхідних фактологічних знань з історії філософії і водночас виховують засадничі навички й уміння для подальших історико-філософських студій.
Основи наукових досліджень
2 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
В. І. Гусєв, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є вироблення уявлень про специфіку наукової роботи, структуру та логіку наукового дослідження, його методологію та інформаційне забезпечення; ознайомлення із жанрами наукового тексту, основними видами науково-дослідницької роботи студентів; на основі узагальнення початкового досвіду роботи з філософськими текстами студенти мають здобути елементарні навички теоретичного мислення, фіксації та трансляції його результатів, участі в науковій комунікації.
Філософія Східної Азії
2 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
С. В. Капранов, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є формування у студентів загальнотеоретичних уявлень про становлення та розвиток філософської думки в країнах Східної Азії (Китаї та Японії). Курс призначений для ознайомлення з традиціями філософування цих країн, основними персоналіями, школами, текстами.
Біблієзнавство
3 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
С. І. Головащенко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є формування систематичного уявлення про Біблію як визначне явище світової духовності та культури, джерело релігійної, етичної, богословської та філософської традицій. Подано академічний огляд вступних питань біблієзнавства. Викладено основні принципи, структуру й методи біблійної екзегези та раціоналістичної біблійної критики.
Логіка
3 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Н. А. Колотілова, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є засвоєння студентами основ традиційної логіки й сучасної формальної логіки. Розглянуто основні поняття силогістики, класичної логіки висловлювань, класичної логіки предикатів та філософські проблеми і філософські прикладання символічної логіки. Курс дає уявлення про основні методи доведення і спростування, формує навички правильної аргументації, сприяє розвитку аналітичного способу мислення, розвиває логічну культуру студентів. Курс також передбачає ознайомлення з основними типами логічних парадоксів і є вступом до некласичної логіки, філософської логіки та аналітичної філософії.
Філософія середніх віків
3 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
М. О. Кольцов, кандидат філософських наук, старший викладач
Метою курсу є вивчення історії середньовічної філософії та ознайомлення студентів з основними працями значущих середньовічних мислителів.
Епістемологія
3 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Ю. В. Джулай, кандидат філософських наук, доцент
Курс ознайомлює із основним змістом пізнавального процесу, його істотними рисами і формами, головними категоріями і закономірностями. Центральне місце належить проблемам духовності як визначальним в усій епістемологічній тематиці. Основне завдання курсу – вивчення різних підходів до епістемології у світовій і вітчизняній літературі, їхніх суперечностей і взаємодоповнень.
Історія християнства
4 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
С. І. Головащенко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є цілісне, систематичне та неупереджене уявлен-ня про християнство як один із найважливіших чинників духовного, культурного, суспільного розвитку нашого народу та усього людства. Викладено основи догматичної та інституціональної історії християнства як світової релігії, а також основи історії християнських напрямів і конфесій. Передбачено ознайомлення з першоджерелами з історії християнства. Розглянуто роль християнства у вітчизняній історії та сьогоденні, його місце в контексті розвитку світової цивілізації.
Курсова робота (антична філософія або релігієзнавство)
4 семестр, 3 кредити,
А. Г. Тихолаз, кандидат філософських наук, доцент
С. І. Головащенко, доктор філософських наук, професор
Курсова робота має на меті сприяти оволодінню навичками дослідницької роботи з першоджерелами та прищеплення навичок науково-пошукової діяльності. Зміст курсової роботи становить аналіз одного з першоджерел, вивчення якого передбачено програмою курсів «Антична філософія» або «Релігієзнавство».
Некласична логіка
4 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Н. А. Колотілова, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення з проблематикою сучасної некласичної логіки. Курс дає уявлення про основні властивості логічних числень і базові поняття логічної семантики. Чільну увагу приділено принципам побудови модальних логік та проблемам логічного аналізу модальностей. Розглянуто засадничі поняття семантики можливих світів. Проаналізовано світоглядні засади та базові властивості основних систем алетичної модальної логіки, деонтичної модальної логіки, епістемічної модальної логіки.
Філософія доби Відродження
4 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
В. І. Гусєв, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення зі спадщиною найвидатніших західноєвропейських філософів часів Відродження та Реформації. Особливу увагу приділено особливостям філософського мислення епохи, зокрема – формуванню нового уявлення про місце і роль людини у всесвіті та розвитку нового природничо-наукового світогляду.
Практика дослідницька
4д семестр, 5 год/тижд., залік, 3 кредити,
Л. А. Пастушенко, кандидат філософських наук, доцент
Метою науково-дослідницької практики є ознайомлення студентів із методикою наукових досліджень у галузі філософії та набуття її первинних навичок (методика роботи з філософським текстом, бібліографічний пошук, складання бібліографічного апарату, норми і правила оформлення наукової праці, редагування та рецензування філософського тексту, участь у науковій дискусії тощо).
Філософська думка в Україні
5 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Л. А. Пастушенко, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення студентів з основними етапами становлення та розвитку української філософії від часів Київської Русі до сьогодення, спадщиною її окремих представників, з’ясування місця української філософії в контексті європейської та світової філософської традиції.
Філософія історії
5 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Н. І. Петруньок, кандидат філософських наук, старший викладач
Метою курсу є ознайомлення із предметом та основними концепціями філософії історії та етапами її розвитку. Студенти опановують різні підходи до тлумачення сутності історичного, особливості лінійних та циклічних моделей історії, проблеми спрямованості історичного процесу, «кінця історії», суб’єкта історії, шляхів реалізації людських сутнісних сил в історії, смислу і духовно-морального змісту історичного процесу та ін.
Філософія Нового часу
5 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
В. І. Гусєв, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є вивчення західноєвропейськьої філософії ХVІІ–ХVІІІ ст., дослідження таких найважливіших явищ ново-часної філософії, як раціоналізм і метафізичні системи Декарта, Спінози, Ляйбніца, політична філософія Гоббса, емпіризм та матеріалізм Локка, розвиток британського емпіризму в творчості Берклі та Юма.
Філософська антропологія
5 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
В. П. Козловський, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є вивчення етапів становлення, структури і функцій філософсько-антропологічного знання, історичних і сучасних типів філософського осмислення проблеми людини, її природи, основних способів і форм людського буття, досвіду, мови, свідомості, комунікації, тілесності.
Курсова робота (філософська антропологія)
6 семестр, 3 кредити,
В. П. Козловський, кандидат філософських наук, доцент
Курсова робота має на меті прищеплення студентам навичок науково-пошукової діяльності. Зміст курсової роботи становить аналіз філософсько-антропологічної проблематики, представленої в тих чи тих філософських напрямах, течіях, ученнях.
Німецька класична філософія
6 семестр, 4 год/тижд., іспит, 5 кредитів,
В. П. Козловський, кандидат філософських наук, доцент
Реконструкція основного концептуального змісту німецької класичної філософії, інших філософських концепцій від початку та середини ХІХ століття аж до занепаду німецького класичного ідеалізму. Курс зосереджується на визначенні місця німецької класичної філософії в історико-філософському поступі, розкриває закономірність переходу від «суб’єктивного» до «об’єктивного та абсолютного» ідеалізму в межах філософії свідомості, а також перші спроби трансформації класичної філософії трансценден-тального ідеалізму.
Риторика
6 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Ю. І. Сватко, доктор філологічних наук, професор
У рамках курсу представлено риторичні максими Світу Людини; виокремлено риторичний потенціал гуманітарних наук; наведено поділ словесних практик за фактурою і цільовими настановами; визначено структуру, зміст і теоретичні засади риторики як невід’ємної складової європейської гуманітарної освіти. Курс формулює правила, норми та основні способи переконливого мовлення, допомагає оволодіти практичними механізмами ефективної комунікації, пропонує технології конструювання риторичних винаходів із використанням тренінгових форм навчання і навичок роботи в команді.
Російська філософія ХІХ – початку ХХ ст.
6 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
А. Г. Тихолаз, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення студентів із віхами становлення російської філософської думки ХІХ – початку ХХ ст., основними напрямами її розвитку, найзначнішими вченнями, розгорнутими в її межах.
Філософія Просвітництва
6 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
І. А. Бондаревська, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів з основними ідеями філософів доби Просвітництва (XVIII ст.) і типом просвітницького мислення. Практичні заняття спрямовані на здобуття студентами досвіду критичного аналізу творів, ідей та програмних настанов просвітницького руху.
Сучасна західна філософія
7 семестр, 4 год/тижд., іспит, 5 кредитів,
Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів із основними напрямами і течіями у західній філософській традиції другої половини ХІХ – початку ХХІ ст. (марксизм, неокантіанство, філософія життя, позитивізм, прагматизм, феноменологія, екзистенціалізм, аналітична філософія та ін.) та творчістю їх чільних представників.
Етика
7 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
М. М. Рогожа, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів із концептуальним змістом філософської етики, її основною проблематикою, ідеями та напрямами. Головну увагу зосереджено на висвітленні теорій і проблем сучасної етики, опануванні студентами основ етичного мислення. У викладі широко використано матеріал із історії світової етичної думки.
Філософія права
7 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
А. Г. Тихолаз, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є вивчення засадничих проблем теорії філософії права, головних типів праворозуміння та вивчення творів класиків світової філософсько-правової думки.
Естетика
8 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
І. А. Бондаревська, доктор філософських наук, професор
Мета курсу – ознайомлення студентів із основними поняттями і проблемами дисципліни “естетика”, формування теоретичного базису для критичного осмислення явищ сучасної художньої культури.
Соціальна філософія
8 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
В. П. Козловський, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є вивчення особливостей формування, структури і функцій суспільства, з’ясування ролі культури та історії у становленні соціальних зв’язків, а також розкриття значення людської особистості у творенні та існуванні спільного соціального світу. Аналіз соціально-філософських проблем здійснюється на основі широкого залучення фундаментальних праць як мислителів минулого, так і сучасних авторів.
Філософія науки
8 семестр, 3 год/тижд., іспит, 4 кредити,
Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є формування у студентів базових уявлень, що стосуються предметної галузі філософії науки, змістовне розширення розуміння таких понять, як «науковий метод», «істина», «факт», «раціональність», досягнення ними глибшого рівня усвідомлення підстав і форм власної наукової діяльності.
Атестація
Атестація здійснюється після завершення 4-річного циклу навчання на бакалаврській програмі з філософії. Для тих, хто вступив на бакалаврську програму 2015 року та пізніше, атестація на здобуття кваліфікації бакалавра філософії складатиметься з трьох частин:
а) Оглядові лекції для підготовки до комплексного кваліфікаційного екзамену;
б) Комплексний кваліфікаційний екзамен, що має на меті комплексну перевірку знань студентів із дисциплін, передбачених навчальним планом (3 кредити);
в) Кваліфікаційна робота (її захист). (12 кредитів).
Атестацію випускників здійснює фахова екзаменаційна комісія. Умовою допуску студента до атестації є виконання ним навчального плану в повному обсязі. За результатами атестації студент отримує кваліфікацію бакалавра філософії та диплом державного зразка.
Вибіркові дисципліни
Теорія масової культури
Рік навчання: І, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів із головними засадами, чинниками і поняттями теорій масової та популярної культури. Увагу приділено ключовим концепціям дослідження окреслених явищ постіндустріального суспільства: марксизму, неомарксизму, структуралізму, семіології, постструктуралізму, постмодернізму, соціальній критиці, культурному автономізму тощо. Аналізуються владні аспекти глобалізації, ідеологічні та релігійні параметри масової і медіа-культури, світоглядні запити культурології туризму, а також доля інтелектуалізму в світі інформаційних технологій. Курс спирається на реалії прояву маскульту та поп-культури в цивілізації західного типу та в українському контексті.
Метафізика як філософська наука (проблеми та базові поняття)
Рік навчання: ІІ, семестр: осінній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: В. І. Гусєв, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення слухачів зі специфікою метафізики, її історією, фундаментальними поняттями і проблемами, чільне місце серед яких належить проблемам онтології. В рамках курсу також значну увагу приділяється головним типам філософського світогляду.
Практичне релігієзнавство
Рік навчання: ІІ, семестр: осінній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 4 год.; семінарські заняття – 24 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Л. О. Филипович, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є практичне ознайомлення з віровченнями, обрядами, організаційними формами та діяльністю релігійних спільнот України через спілкування із самими носіями віри, відвідування релігійних центрів і громад, храмів і монастирів, навчальних закладів і центрів соціального служіння тощо.
Філософія повсякденності
Рік навчання: ІІ, семестр: осінній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів із провідними філософськими підходами до феноемну повсякденності й рефлексія над засадничими принципами її філософсько-антропологічного та соціокультурного розуміння.
Індійська філософія
Рік навчання: ІІ, семестр: весняний, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 14 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Ю. Ю. Завгородній, доктор філософських наук
Мета курсу – сформувати у студентів загальнотеоретичні уявлення про становлення і розвиток філософської думки в Індії у контексті глобальних історичних процесів. Курс передбачає ознайомлення із традиціями індійської філософії, її основними представниками, школами, текстами.
Антична теорія часу
Рік навчання: ІІ, семестр: весняний, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: В. М. Терлецький, кандидат філософських наук, старший викладач
Метою курсу є вивчення філософських поглядів і теорій часу античності шляхом знайомства з основними філософськими текстами досократиків, Платона, Арістотеля, Плотіна й Августина та з додатковою критичною науковою літературою про них, формування у студентів досвіду самостійного аналізу історико-філософських джерел.
Релігійні етоси господарювання та підприємництва
Рік навчання: ІІ, семестр: весняний, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 18 год.; семінарські заняття – 10 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: С. І. Головащенко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомити студентів із суттєвими рисами та особливостями релігійного погляду на господарювання і підприємництво в релігійних традиціях Сходу і Заходу. Аналіз релігійних засад традиційної сучасної етики підприємництва, її соціальну роль.
Філософія в кінематографі: форми репрезентації
Рік навчання: ІІ, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: М. О. Кольцов, кандидат філософських наук, старший викладач
Метою курсу є розгляд питання синтезу кіно з філософією як у формах авторського та авангардного кіно, так і в формах масової культури — серіалах. Від екранізацій біографій філософів до вплетення філософських ідей в канву серіалу, ми спробуємо дати відповіді на питання про характер та особливості цього синтезу. Як філософія проявляє себе у кіно і чи можна стверджувати, що ці візуальні репрезентації і є новими філософськими текстами.
Метафізика свободи
Рік навчання: ІІ, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: В. М. Циба, кандидат філософських наук, старший викладач
Метою курсу є дослідити концептуальні уявлення про свободу, інтерпретації та проблематизацію даного поняття у сучасній західній філософській думці; розкрити вплив рефлексій про свободу на формування різних типів соціальності; окреслити граничні виміри свободи як принципи побудови некласичних типів метафізики; проаналізувати відношення свободи та відповідальності у рамках морального, соціального та політичного філософування.
Аналітика міфу
Рік навчання: ІІ, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: В. І. Менжулін, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є формування у студентів вміння аналізувати різноманітні духовні феномени (зокрема й сучасні), спираючись на цілісне уявлення щодо феномену міфічного мислення (його витоків, основних рис, функцій, різноманітних спроб його осмислення в історії світової думки), а також специфіки його взаємин із іншими формами духовного життя людства (філософією, політикою, релігією, наукою, мистецтвом тощо).
Ведійська релігія. Брагманізм
Рік навчання: ІІ, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Ю. Ю. Завгородній, доктор філософських наук
Метою курсу є поглиблене вивчення ведійської релігії та брагманізму та визначенню статусу відповідних досліджень в контексті сучасної історіографії релігій. Демонструється, що світова релігієзнавча компаративістика розпочалася з вивчення ведійської релігії, а на сьогоднішній день ведійська релігія і брагманізм є чільними складовими усіх авторитетних викладів історії релігій.
Неорелігії світу
Рік навчання: ІІ, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 18 год.; семінарські заняття – 10 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Л. О. Филипович, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів із віровченням, обрядами, організаційними формами та діяльністю новітніх релігійних течій, зокрема – наявних в Україні. У лекціях викладаються теоретико-методологічні підходи до вивчення нових релігій, аналізується віросповідна, культова і дослідницька література та джерела, подається загальний погляд на закономірності та тенденції розвитку неорелігій, здійснюється класифікація неорелігійних явищ. Семінарські заняття поглиблюють уявлення про багатоманіття новітніх релігійних течій, їхніх лідерів і представників, спосіб життя і віросповідні цінності.
Тваринний світ в сучасному філософському дискурсі
Рік навчання: ІІ, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: О. Є. Гомілко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студнетів з Animal Philosophy як дискурсивною стратегією, що пов’язана із ідеєю прав тварин (Animal Rights) і суть котрої полягає у визнанні права тварин (nonhuman animals) на життя та на зменшення страждань. Філософський аналіз світу тварин поглиблює знання про природу самої людини. Визнання та дослідження ментальних здібностей тварин допомагає виявити особливості та ресурси до-лінгвістичних та мало/або не-раціональних станів людини (дитинство, хвороба, старість). Аnimal philosophy відкриває нові горизонти розуміння світу, людини та феномену життя як такого.
Сучасна філософія свідомості
Рік навчання: ІІI, семестр: осінній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: В. М. Циба, кандидат філософських наук, старший викладач
Метою курсу є здійснення огляду й аналізу основних тенденцій розвитку сучасної філософії свідомості (Philosophy of Mind). Основними питаннями курсу є: дослідження структур інтелекту як природно-соціального симбіозу; з’ясування значення натуралізації епістемології для подолання проблем класичної метафізики самосвідомості; обґрунтування нормативності в людському мисленні та діяльності; адекватність словника філософії свідомості для розуміння єдності людської думки та діяння; аналіз ментальних експериментів («зомбі», «анти-зомбі», «китайська кімната»), що висвітлюють сутність соціального виміру ментального.
Культурно-символiчнi картини свiту в європейскому фiлософському досвiдi
Рік навчання: ІІI, семестр: осінній, залік, 4 кредити, загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.
Викладач: Ю. І. Сватко, доктор філологічних. наук, професор
Курс присвячено філософській реконструкції та осмисленню вихідних символічних інтуїцій, а також узагальнених культурних концептів, що утворюють і визначають смислові кордони великих протоєвропейських (Античність, Середньовіччя) і власне європейських (Ренесанс, Нові часи, Сучасність) культурно-історичних епох.
Гуманізм, антигуманізм, постгуманізм: філософські перспективи
Рік навчання: ІІI, семестр: осінній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Курс присвячено розгляду одного зі стрижневих принципів цивілізації західного типу – гуманізму як світогляду, що апелює до ідеї людини як вищої цінності. Розкривається зміст поняття “гуманізм”, його історичні форми. Вивчаються способи критики гуманістичної ідеї (антигуманізм), а також перспективи ідеї “постлюдини”.
Соціологія релігії
Рік навчання: ІІI, семестр: осінній, залік, 4 кредити, загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.
Викладач: О. В. Сарапін, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення студентів із особливостями функціонування релігії як cоціального інституту та змістом суспільних явищ і процесів, зумовлених конфесійними чинниками.
Філософія релігії
Рік навчання: ІІI, семестр: осінній, залік, 4 кредити, загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.
Викладач: О. В. Сарапін, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення студентів із основними поняттями філософії релігії (релігія, віра, потойбічність, Бог) та її методологічними настановами.
Філософія та наука в Англії XVII-XVIII століть
Рік навчання: ІІI, семестр: весняний, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: М. О. Кольцов, кандидат філософських наук, старший викладач
Метою курсу є ознайомлення з особливостями становлення англійської філософії, яка поряд з питаннями про природу людського пізнання, моральних принципів та естетики була пов’язана з необхідністю обґрунтування нового наукового світогляду. Від Френсіса Бекона до Джорджа Берклі і філософія, і наука пройшли цікавий шлях разом з алхімією, астрологією та теологією. І результати цієї взаємодії до сих пір актуальні.
Сакральна географія і феномен паломництва
Рік навчання: ІІI, семестр: весняний, залік, 4 кредити, загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.
Викладач: Ю. Ю. Завгородній, доктор філософських наук
Мета курсу – сформувати у студентів загальнотеоретичні уявлення про виникнення, розвиток і головні особливості таких архаїчних релігійних феноменів, як сакральний простір (святе місце, місце сили) і паломництво (проща, релігійна мандрівка).
Українські традиції дослідження Біблії
Рік навчання: ІІI, семестр: весняний, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 18 год.; семінарські заняття – 10 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: С. І. Головащенко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є панорамне представлення основних етапів дослідження та викладання Біблії на українських теренах; головну увагу приділена розвитку київської біблієзнавчої традиції (в Києво-Могилянській та Київській духовній академіях).
Філософія музики
Рік навчання: ІІI, семестр: весняний, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: О. Є. Гомілко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів із основними проблемами філософії музики у контексті «естетичного повороту» в сучасній філософській думці і формування нової парадигми гуманітарного знання, спрямованої на подолання модерної версії людини як виключно раціональної істоти.
Антропологія техніки
Рік навчання: ІІI, семестр: весняний, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Д. Є. Михайлов, кандидат філософських наук
Метою курсу є ознайомлення студентів з головними ідеями філософської антропології в контексті взаємозв’язку людини і техніки.
Постанархізм у сучасній філософії
Рік навчання: ІІI, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Н. І. Петруньок, кандидат філософських наук, старший викладач
Метою курсу є розгляд феномена постанархізму як одного з актуальних напрямів сучасної західної філософії. Метою курсу є дослідити умови та обставини формування так званого «анархічного повороту», з’ясувати особливості сучасних філософських дискусій навколо тематики анархізму та підстави для появи такого терміну, як «постанархізм».
«Феноменологія духа» Гегеля: витоки, сюжети, персонажі
Рік навчання: ІІI, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: В. П. Козловський, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є виявлення тих сюжетів і персонажів «Феноменології духа», які надали цій праці виняткового статусу в західній філософії, вивченням і тлумаченням якої займались видатні інтелектуали у продовж 200 років. Заняття ґрунтуються не лише на прискіпливому вивченні «Феноменології духа», а й на зверненні до літературних текстів (Софокла, Еврипіда, Данте, Шекспіра, Дідро, Гете, Лесінга та ін.), що уможливить розкрити ті сенси, які виявляються лише в семантиці літературних образів і сюжетів.
Європейській нігілізм
Рік навчання: ІІI, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є цілісна реконструкція соціокультурного аспекту нігілізму крізь призму проблеми людського буття в історії західноєвропейської філософської думки. У лекціях здійснюється історико-філософський огляд концепцій нігілізму від передумов, що вплинули на його виникнення до модифікованих форм нігілізму в ХХ столітті. Семінарські заняття передбачають формування у студентів навичок самостійного критичного аналізу рекомендованих текстів і порівняння різних теоретичних підходів.
Теорія смислу і нонсенсу
Рік навчання: ІІI, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Курс присвячено проблемам мовно-смислового континууму. Розглянуто теорії смислу та значення, неоднозначності мислення (хиби, парадокси, софізми), теорії нонсенсу, мистецькі експерименти зі смислом (заум і алогізм), вербальне та невербальне мислення, мову і несвідоме, проблеми мовлення та розуміння, владні аспекти мови.
Філософія Гр. Сковороди
Рік навчання: ІІI, семестр: літній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: С. Л. Йосипенко, доктор філософських наук, доцент.
Метою курсу є вивчення філософських ідей Григорія Сковороди в контексті його життя та творчості.
Історія науки
Рік навчання: ІV, семестр: осінній, залік, 4 кредити, загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.
Викладач: Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів з головними етапами становлення наукового знання, основними історичними типами наукової раціональності, а також з актуальними питаннями історіогрфії науки.
Символіка людського тіла в культурі: між розумом і чуттєвістю
8 семестр, 2 год/тижд., залік, 3 кредити,
Викладач: Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Курс присвячено розгляду різноманітних вимірів тіла, які становлять специфічний «тілесний вокабуляр»: дискурс важкодоступного, тіло як предмет філософування, тіло жіноче та чоловіче, філософія рани й ушкодження, еротизм і сексуальність (таємниця стосунків / оволодіння іншим тілом), фізично-емоційне та ментальне, медичне, перверсивне, штучне, героїчне, андрогінне, стадницьке, вікове, спортивне, культурне тіло.
Політологічні аспекти релігієзнавства
Рік навчання: ІV, семестр: осінній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 20 год.; семінарські заняття – 8 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: С. І. Головащенко, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є систематичний огляд історичних форм взаємодії релігії та політики, що склалися в рамках різних культурно-конфесійних традицій. Курс поглиблює знання студентів про зміст і структуру релігії, специфіку суспільного функціонування релігії як нормативної системи, історію різноманітних форм сакралізації влади та відповідних релігійно-політичних систем, еволюцію історичних форм церковно-державних відносин та сучасних моделей участі релігії і церкви в політичному процесі, їх роль у реалізації політичних технологій.
Філософія сучасного мистецтва
Рік навчання: ІV, семестр: осінній, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: І. А. Бондаревська, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення з основними поняттями, підходами та напрямами розвитку філософії мистецтва з метою розширення теоретичного базису для компетентних суджень у галузі художньої культури, для розвитку навичок сприйняття та осмислення творів сучасного мистецтва.
Психологія релігії
Рік навчання: ІV, семестр: весняний, залік, 4 кредити, загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.
Викладач: О. В. Сарапін, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення студентів із етапами становлення і розгортання психології релігії, важливими питаннями, що стосуються різних компонентів і рівнів суб’єктивного світу віруючих, зокрема – комплексу емоційно-вольових явищ, станів і процесів релігійного змісту чи характеру, що увиразнюються на індивідуальному та колективному рівнях.
Феноменологія релігії
Рік навчання: ІV, семестр: весняний, залік, 4 кредити, загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 40 год.; лекції – 26 год.; семінарські заняття – 14 год.; самостійна робота – 80 год.
Викладач: О. В. Сарапін, кандидат філософських наук, доцент
Метою курсу є ознайомлення студентів з основними положеннями феноменологічного аналізу релігійності. Предметом розгляду є основи феноменології релігії та її концептуальні форми, а також особливості її інтерпретації у світлі герменевтичного підходу.
Філософія Ніцше
Рік навчання: ІV, семестр: весняний, залік, 3 кредити, загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 12 год.; самостійна робота – 62 год.
Викладач: Т. В. Лютий, доктор філософських наук, професор
Метою курсу є ознайомлення студентів із біографією та головними ідеями Фрідріха Ніцше у контексті тлумачення ним традиційних філософських галузей: метафізики, онтології, гносеології, етики, естетики, філософії культури, релігії, права, історії. Курс передбачає набуття студентами навичок аналізу та інтерпретації основних праць філософа.
Останні коментарі